| s-2
| — Ви перед цим сиділи в тюрмі? |
| s-3
| — Було трохи… |
| s-4
| — Видно… |
| s-5
| І наче вся камера промовила те «видно», хоч усі й мовчали. |
| s-6
| Розпитування поки що припинилися. |
| s-7
| Ніхто на Андрія не гнівався, навпаки, всі перейнялися до нього неабиякою симпатією. |
| s-8
| Випадок з аматором аеродромів, що його Андрій так добре «поголив», показав, що ця людина бувала в бувальцях. |
| s-9
| Сам Андрій нікого ні про що не розпитував, нічим абсолютно не цікавився, ні до кого особливо (на сповид) не приглядався, а так само не хвилювався,— був індиферентний і зовсім спокійний. |
| s-10
| Для виготовлення якісних виробів металопродукція повинна мати певні механічні й технологічні властивості. |
| s-11
| Тобі вже відомо, що до механічних властивостей належать міцність, твердість і пружність. |
| s-12
| Пластичність — це здатність металу під дією зовнішньої сили змінювати форму та розміри (без утворення тріщин, розривів) і зберігати цю форму після припинення дії зовнішньої сили. |
| s-13
| Крихкість — властивість металу руйнуватися під дією зовнішніх сил. |
| s-14
| Властивості матеріалів ураховують під час виготовлення виробів, спорудження будівель, конструювання різного виду техніки. |
| s-15
| Крихкі метали використовують для виготовлення станин верстатів, будівництва стін, а пружні — для виготовлення мостів, залізничних полотен, телевеж тощо. |
| s-16
| Як ти вважаєш, чому? |
| s-17
| Перед застосуванням металу для реалізації певного проекту його випробовують за допомогою спеціальної техніки. |
| s-18
| Випробування дають змогу встановити, чи витримає матеріал навантаження та інші впливи на нього. |
| s-19
| Під час експлуатації виробів із металів та їх сплавів доводиться стикатися з явищем руйнування цих конструкційних матеріалів під дією навколишнього середовища. |
| s-20
| Руйнування металів і сплавів унаслідок взаємодії їх з навколишнім середовищем називають корозією (мал. 8). |
| s-21
| Тобі вже відомо, що метал обробляють різними технологіями: відливанням, обробкою тиском (прокачуванням, волочінням, пресуванням, куванням, штампуванням), зварюванням тощо. |
| s-22
| Різання є одним з найпоширеніших способів механічної обробки конструкційних матеріалів. |
| s-23
| Нині важко уявити сучасне виробництво, де б не використовувалися вироби з металу. |
| s-24
| Побутові прилади й космічні кораблі, велосипеди та автомобілі, домашні меблі й архітектурні споруди тощо — усе це має в своєму складі деталі з металу, які виготовлено за допомогою різноманітних електрифікованих інструментів та верстатного обладнання. |
| s-25
| Конструктори, удосконалюючи існуючі знаряддя праці, проектують різноманітні металообробні верстати та електрифіковані ручні інструменти, які відрізняються різними параметрами та якістю обробки. |
| s-26
| Широкого використання в побуті, майстернях, на підприємствах набули електродрилі, машинки для різання металу, шліфувальні машини тощо. |
| s-27
| Одним з незамінних електроінструментів для свердління отворів є ручний електродриль (мал. 119). |
| s-28
| Електричні дрилі відрізняються потужністю електродвигуна, особливістю живлення, розмірами. |
| s-29
| Додаткові конструктивні елементи призначені для регулювання числа обертів та ударної дії свердла, плавного пуску електродвигуна, можливості реверсування (зміна напрямку обертання) тощо. |
| s-30
| На сучасному етапі в Україні щорічно утворюється близько 1 млрд т твердих відходів виробництва та споживання. |
| s-31
| Тільки десята частина з них застосовується як вторинні матеріальні ресурси, а решта потрапляє у сховища, шламонакопичувачі, терикони. |
| s-32
| Великий обсяг твердих відходів утворюється і на підприємствах чорної металургії. |
| s-33
| Так, у результаті виплавлення однієї тонни сталі утворюється 650–700 кг твердих відходів — шлаків, шламів та відходів металу. |
| s-34
| Шлаки та шлами використовуються в будівельній індустрії для виробництва будівельних матеріалів, а відходи металу направляються на повторну переплавку. |
| s-35
| В Україні тільки чорного брухту збирається щороку близько 11 млн т. |
| s-36
| Тому на сьогодні існує проблема бережливого та раціонального використання металу та виробів з нього. |
| s-37
| Саме запровадження на металообробних підприємствах сучасних технологій дає змогу говорити про виробництво предметів з мінімальними відходами або майже безвідходне виробництво. |
| s-38
| Композити, які створила людина, не порівнянні з тими, які закладені від природи в людських, тваринних та рослинних організмах. |
| s-39
| Біоніка, біоміметика, або біомімікрія, — це новітній напрям розробки та обробки матеріалів. |
| s-40
| Нині зростає інтерес до біоміметики як до галузі копіювання унікальних функцій і виробничих процесів живих організмів, застосування цих технологій під час розробки й створення продукції. |
| s-41
| Учені та технологи всього світу розвивають технології майбутнього, що можуть стати ключем до розв’язання проблем економіки, навколишнього середовища та енергетики. |
| s-42
| Біоміметикою називають галузь застосування найкращих характеристик живих організмів у розробці новітніх матеріалів. |
| s-43
| До найпоширеніших видів декорування виробів з металу належать: карбування, інкрустація, тиснення (штампування). |
| s-44
| Гуцульські майстри для декорування виробів поряд зі стандартними штампами широко застосовують спеціальні накатки, за допомогою яких на деревину наносять лінії, що складаються з крапок чи паралельних штрихів. |
| s-45
| Прикладаючи до деревини розпечені штампи-піки, народні художники з простих елементів навчилися складати візерунки, що вражають своєю красою і безпосередністю (мал. 278). |
| s-46
| Спосіб термічного декорування деревини називається піротипією. |
| s-47
| Декорування виробу із деревних матеріалів можна також проводити шляхом імітації фактури й текстури. |
| s-48
| Імітація фактури й текстури — це перенесення якісних візуальних ознак з одного предмета (об’єкта) на інший для створення або досягнення необхідного ефекту (мал. 280). |
| s-49
| Найчастіше використовується дизайнерами в інтер’єрах для творчих цілей або для здешевлення процесу виготовлення того чи іншого об’єкта (наприклад, нанесення фактури дерева на ПВХ). |
| s-50
| Декорування кольорами і відтінками вивчає колористика — наука про колір, його поєднання, про закономірності його використання в різних середовищах життєдіяльності людини. |
| s-51
| З основами колористики ти вже ознайомлений, тож можеш експериментувати, декоруючи свої вироби. |
| s-52
| Декорувати поверхні предметів можна також розписом або аплікацією. |
| s-53
| Останнім часом стало дуже популярно декорувати предмети інтер’єру за допомогою декупажу. |
| s-54
| Цей вид декорування доступний абсолютно всім і, разом з тим, може перетворити звичайний вішак, горщик для вазона або кавовий столик у витвір мистецтва. |
| s-55
| Це, по суті, декорування за допомогою нанесення картинок, текстур та інших деталей (мал. 281). |
| s-56
| Фарби на тканину слід наносити акуратно, намагаючись уникати випадкових бризок і потьоків. |
| s-57
| Коли всю роботу повністю виконано, настає черга закріплення фарб. |
| s-58
| Різні фарби можуть закріплюватися по-різному, але найкращим варіантом будуть термозакріплювальні фарби. |
| s-59
| У цьому випадку роботу достатньо буде пропрасувати з вивороту гарячою праскою (з відпарюванням), щоб фарби «вдрукувались» у тканину. |
| s-60
| Готовий виріб можна використовувати як картину, вставку тощо. |
| s-61
| Багато хто сьогодні обирає «хенд-мейд» — декор, що зроблений власноруч. |
| s-62
| Для цього використовують безліч підручних матеріалів, поєднання яких у кінцевому підсумку дає оригінальний ефект. |
| s-63
| За допомогою мішковини та ґудзиків можна створити оригінальний сільський «костюмчик» для глечика під вазон (мал. 285). |
| s-64
| Навіть удома з братом ми говорили про найважливіші речі, стоячи у протилежних кінцях довгого коридору, перекидаючись м’ячем. |
| s-65
| На річкових або морських пляжах замість м’яча був великий тяжкий камінь, який треба було і докинути, і зловити. |
| s-66
| Приблизно так само ми вчили літати нашу ворону Галю. |
| s-67
| Її мама підібрала у сквері. |
| s-68
| Всі інші звірі теж були випадковими. |
| s-69
| Сучка Мушка була названа на честь вівчарки Мушки, яку разом із скрипкою чура стрийка Тараса, брата діда Богдана і тети Міри, привіз родині після смерті Тараса. |
| s-70
| Стрийко від п’ятнадцятого року був самохотником УСС, служив в УГА і помер від тифу в чотирикутнику смерті. |
| s-71
| Дідо Богдан був тоді в італійському полоні. |
| s-72
| Два роки він їв самі помаранчі і трохи риби. |
| s-73
| Сучку Жучку тато підібрав у Надвірній, і згодом вона народила щенят від вовка. |
| s-74
| Кицю тета Міра знайшла на цвинтарі. |
| s-75
| Ціле життя її підбите око світилося інакше. |
| s-76
| Киця вміла скакати на клямки і відчиняти двері. |
| s-77
| Спала вона на високому п’єці, шаліла, коли чула, що надбивається яйце, і любила ходити по клавіатурі фортеп’яно. |
| s-78
| Мій найближчий друг закохався в неї як у жінку, яких не буває. |
| s-79
| Пес Рудько сам оселився коло нашої хати. |
| s-80
| Він так старанно її охороняв, що до нас перестали приносити пошту, а дзядзьо Михась ходив подвір’ям, тримаючи у руці горнятко з водою, бо Рудько часто помилявся і страшенно гриз своїх, але боявся води. |
| s-81
| Коли дзядзьо був малий, у них вдома жив яструб. |
| s-82
| Потім їхня хата згоріла від іскри з комина паротяга. |
| s-83
| Дзядзевою першою дружиною була Кароліна, полька з Делятина. |
| s-84
| У них народилася донька. |
| s-85
| У сорок третьому році дзядзьо записався у дивізію «Галичина». |
| s-86
| У наших краях почалися міжнаціональні конфлікти, і в такий спосіб дзядзьо Михась убезпечував свою неукраїнську сім’ю. |
| s-87
| Йому був сорок один рік. |
| s-88
| Після Бродів він пішов додому, але дорогою потрапив до рук мобілізаційній комісії, яка йшла відразу за військами і забирала галицьких чоловіків на фронт. |
| s-89
| На дзядзевому правому плечі була витатуйована стрілка, якою у німецькому війську позначали групу крові. |
| s-90
| Замість діючої армії дзядзя призначили у штрафний будівельний батальйон і відправили на роботи у Казахстан. |
| s-91
| До демобілізації у сорок шостому дзядзьо Михась добував вугілля у кар’єрах Коркінуголь. |
| s-92
| Тим часом Кароліна з донькою скористалися можливістю виїхати до Польщі. |
| s-93
| Вернувшись додому, дзядзьо переховувався. |
| s-94
| Коли ж навідався до Делятина, його хтось побачив і тут же здав. |
| s-95
| Дзядзя взяли як такого, що був на роботах у Німеччині, і відправили у Читу. |
| s-96
| Він намагався переписуватися з Кароліною, але таємний цензор МВД Леопольд Авзеґер, який вів його листування, зробив так, що до дружини дійшов лише перший лист, у якому дзядзьо писав, що все добре. |
| s-97
| Всі подальші листи залишалися у цензора, і дзядзьо лише отримував від Кароліни розпачливі прохання відповісти, запевнення, що його чекають, далі докори, звинувачення і прощання. |
| s-98
| Бабцю Зоню заарештували під час розробки спецоперації з ліквідації Роберта, визначного керівника УПА. |
| s-99
| Хтось подумав, що Роберт може бути Робертом Прахазкою і на нього можна вийти через дружину. |
| s-100
| Бабцю навіть визволяли фальшиві упівці і переховували у фальшивому бункері, випитуючи, як можна переправити її до чоловіка. |
| s-101
| У Читі бабця зустріла дзядзя Михася, і вони ще тридцять років встигли пожити разом у Делятині. |