| s-1
| В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. |
| s-2
| От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати,— нехай лучче в лісі ходить». |
| s-3
| Покинув його й сам поїхав. |
| s-4
| Коли це приходить до кота лисичка та й питає його: |
| s-5
| А він каже: |
| s-6
| — Я — пан Коцький. |
| s-7
| Лисичка й каже: |
| s-8
| Він і згодився. |
| s-9
| Веде його лисичка до своєї хати,— так уже йому годить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. |
| s-10
| От якось зайчик побачив лисичку та й каже їй: |
| s-11
| — Лисичко-сестричко, прийду я до тебе на досвітки. |
| s-12
| А вона йому: |
| s-13
| — Є у мене тепер пан Коцький, то він тебе розірве. |
| s-14
| Заєць розказав за пана Коцького вовкові, ведмедеві, дикому кабанові. |
| s-15
| Зійшлися вони докупи, стали думати, як би побачити пана Коцького,— та й кажуть: |
| s-16
| — А зготуймо обід! |
| s-17
| І взялися міркувати, кому по що йти. |
| s-18
| Вовк каже: |
| s-19
| — Я піду по м'ясо, щоб було що в борщ. |
| s-20
| Дикий кабан каже: |
| s-21
| — А я піду по буряки і картоплю. |
| s-22
| Ведмідь: |
| s-23
| — А я меду принесу на закуску. |
| s-24
| Заєць: |
| s-25
| — А я капусти. |
| s-26
| От роздобули всього, почали обід варити. |
| s-27
| Як зварили, почали радитись, кому йти кликати на обід пана Коцького. |
| s-28
| Ведмідь каже: |
| s-29
| — Я не підбіжу, як доведеться тікати. |
| s-30
| Кабан: |
| s-31
| — А я теж неповороткий. |
| s-32
| Вовк: |
| s-33
| — Я старий уже і трохи недобачаю. |
| s-34
| Тільки зайчикові й приходиться. |
| s-35
| — А чого ти прийшов? |
| s-36
| Він і каже: |
| s-37
| — Просили вовк, ведмідь, дикий кабан, і я прошу, щоб ти прийшла зі своїм паном Коцьким на обід. |
| s-38
| А вона йому: |
| s-39
| — Я з ним прийду, але ви поховайтесь, бо він вас розірве. |
| s-40
| Прибігає зайчик назад та й хвалиться: |
| s-41
| — Ховайтесь, казала лисичка, бо він як прийде, то розірве нас. |
| s-42
| Вони й почали ховатися: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за кущем, кабан заривається у хмиз, а зайчик лізе в кущ. |
| s-43
| Коли це веде лисичка свого пана Коцького. |
| s-44
| Доводить до столу, а він побачив, що на столі м'яса багато, та й каже: |
| s-45
| — Ма-у!.. |
| s-46
| Ма-у!.. |
| s-47
| Ма-у!.. |
| s-48
| Це він і нас поїсть!» |
| s-49
| Виліз пан Коцький на стіл та почав їсти, аж за ушима лящить. |
| s-50
| Пан Коцький злякався кабана, скочив на дерево та й подерся туди, де ведмідь сидів. |
| s-51
| А потім посходились та й кажуть: |