| s-1
| Однак усі ці успіхи стали можливими лише тому, що вдалося подолати корупцію. |
| s-2
| Лі Куан Ю: «Корупція є однією з рис азійського способу життя. |
| s-3
| Люди відкрито брали винагороду, це було частиною їхнього життя». |
| s-4
| Однак в уряді Лі Куан Ю прекрасно розуміли, що «європейську кашу» зі «східних інгредієнтів» не звариш. |
| s-5
| Тому відомий рецепт сінгапурського прем’єра звучав так: «Посадіть трьох своїх найкращих друзів. |
| s-6
| Ви знаєте за що і вони знають за що». |
| s-7
| Інструмент, який був у розпорядженні сінгапурського уряду, – це Бюро з розслідування корупції (Corrupt Practices Investigation Bureau), засноване ще британцями в 1952 році для боротьби з корупцією в нижніх і середніх ешелонах поліції, серед інспекторів, які контролювали лоткову торгівлю, землеустрій і подібні сфери. |
| s-8
| Лі Куан Ю вирішив спрямувати БРК на великих хабарників у вищих ешелонах влади: «З дрібною сошкою ми мали намір боротися шляхом спрощення процедур прийняття рішень і видалення будь-якої двозначності в законах шляхом видання ясних і простих правил, аж до скасування дозволів і ліцензування в менш важливих сферах суспільного життя. |
| s-9
| Оскільки ми зіткнулися з проблемою засудження корупціонерів у судах, ми стали поступово посилювати закони». |
| s-10
| Уряд боровся з корупцією в Сінгапурі, починаючи з величезного нелегального «синдикату поліцейських патрулів», який незаконно збирав гроші з водіїв вантажівок, митних чиновників, які перевозили і «кришували» контрабанду, і закінчуючи міністрами, які лобіювали рішення, вигідні великим компаніям. |
| s-11
| Окремим аспектом цієї боротьби стало очищення судової системи (на місця суддів залучали кращих приватних адвокатів), а держчиновникам підняли зарплати до відповідного рівня у приватних компаніях. |
| s-12
| Система була досить сувора до злочинців, незалежно від їхнього соціального статусу. |
| s-13
| Ряд міністрів і вищих чиновників, викритих у корупції, або потрапили до в’язниці, або наклали на себе руки, або втекли з країни. |
| s-14
| Ба більше: було ініційоване розслідування проти дружини і сина самого Лі Куан Ю – з допитами і всіма необхідними за законом процедурами. |
| s-15
| Сьогодні Сінгапур займає у рейтингу Transparency International (2009 рік) 4-е місце за чистотою від корупції у світі та 1-е – в Азії. |
| s-16
| Ще одним важливим пунктом стала «корпоративізація» Сінгапуру. |
| s-17
| Багаті і бідні, власники і наймані працівники повинні були відчути, що вони – одна команда, співробітники однієї «корпорації», яка конкурує з іншими країнами-«корпораціями». |
| s-18
| Лі Куан Ю: «Якби ми не перерозподіляли ті блага, які наші люди створювали в умовах ринкової конкуренції, ми послабили б почуття солідарності між жителями Сінгапуру, послабили б почуття того, що всі вони – люди однієї долі». |
| s-19
| У 1959 році, коли Лі Куан Ю вперше став прем'єр-міністром, ВВП на душу населення в країні становив усього 400 дол. США. |
| s-20
| У 1985 році – вже 6500 дол. США. |
| s-21
| У 1995-му Сінгапур із 26 000 дол. США на душу населення обійшов Британію (19 700). |
| s-22
| Сьогодні Сінгапур, при 5-мільйонному населенні, гострому дефіциті вільних площ і відсутності ресурсів (навіть прісної води), має ВВП у 162 млрд дол. (2008) і позитивний торговельний баланс (експорт – 236 млрд, імпорт – 220 млрд). |
| s-23
| Не дивно, що ПНД – партія Лі Куан Ю – продовжує домінувати в політиці Сінгапуру, а після його смерті при владі залишалися люди з його найближчого оточення (в тому числі його старший син Лі Сянь Лун). |
| s-24
| І, зверніть увагу, жодної «західної» демократії! |
| s-25
| Прем’єр-міністр керує Сінгапуром залізною рукою, його партія досі має 83 з 89 місць у парламенті. |
| s-26
| Це демократія чи диктатура? |
| s-27
| Насправді, цій державі значно більше підходить визначення «поліцейська», а не демократична. |
| s-28
| Наприклад, тут можна слідкувати за переміщенням кожної автівки, а охоронці в будинках фіксують прізвища відвідувачів. |
| s-29
| Чоловіки повинні завжди носити брюки, а жінки – панчохи. |
| s-30
| І, якщо ви вже маєте двох дітей, але не маєте доброї освіти, вам можуть ввечері подзвонити з поліції і нагадати про необхідність користуватися протизаплідними засобами. |
| s-31
| В сінгапурській пресі заборонено писати про секс і політику. |
| s-32
| Як зазначає Б. Вербер: «Сінгапур – держава демократична, але для того, щоб громадяни не голосували як попало, на виборчому бюлетені пишеться номер картки виборця». |
| s-33
| Ніякої демократії! |
| s-34
| У 1949 році, зазнавши поразки від комуністичних збройних формувань Мао Цзедуна, підтримуваних СРСР, на острів Тайвань із материка втік очільник Гоміньдану генералісимус Чан Кайші. |
| s-35
| Серед них було чимало багатих підприємців, технічних і фінансових фахівців, простих трудівників, чиїм головним злочином було вміння і бажання добре працювати і заробляти. |
| s-36
| Оскільки Чан Кайші зумів прихопити з собою і державну скарбницю, скарби китайських імператорських династій, цінне обладнання та інші рухомі активи, то новий початок не був катастрофічним, як це могло статися, враховуючи, що на той момент Тайвань являв собою позбавлений природних ресурсів острів, переповнений бідним, голодним, малограмотним населенням. |
| s-37
| ВВП на душу населення Тайваню ($145) тоді мало відрізнявся від Ефіопії або Сомалі. |
| s-38
| ні розвиненої промисловості, ні доброї освіти на острові не існувало. |
| s-39
| А за вузькою Тайванською протокою лежав колосальний маоїстський Китай – багатолюдний, агресивний і невблаганний. |