| s-1
| Після Грозного ганьба російського керівництва продовжувалася. |
| s-2
| 14 червня 1995 року Шаміль Басаєв здійснив напад на Будьонівськ, після якого генерал Степашин, глава МВС Єрін і представник президента в Чечні Єгоров позбулися своїх постів, а Кремлю довелося піти на укладення тимчасового перемир’я з бойовиками і почати переговори. |
| s-3
| Російська сторона, за згодою президента, відкрито пропонувала генералу Дудаєву виїхати в одну з мусульманських країн, що у тогочасному становищі виглядало безглуздо. |
| s-4
| За свідченням очевидців, у Єльцина почалася страшна депресія. |
| s-5
| Він плакав і пив. |
| s-6
| Казав, що генерали його обдурили, що війна з Чечнею - його найжахливіша помилка у житті. |
| s-7
| У 1996 році відбулася нова трагедія. |
| s-8
| Радуєв напав на дагестанське місто Кизляр, а потім безперешкодно перемістився в Первомайськ, і також безперешкодно повернувся назад до Чечні. |
| s-9
| Зганьблений на весь світ президент Єльцин віддав наказ на усунення Дудаєва. |
| s-10
| Робота велася відразу за кількома напрямами, проте підібратися до дуже обережного генерала, до найближчого оточення якого входили виключно родичі, було вкрай важко. |
| s-11
| Двоє агентів були виявлені і вбиті при першій же спробі ввійти в оточення Дудаєва. |
| s-12
| Третьому вдалося влаштуватися помічником до особистого кухаря президента, але його також викрили. |
| s-13
| Тим часом, призначений замість Степашина головний контррозвідник Росії М. Барсуков регулярно вимагав від ФСБ голову Дудаєва. |
| s-14
| Врешті-решт, декільком завербованим чеченцям все ж таки вдалося впритул наблизитися до Дудаєва. |
| s-15
| Спочатку ставилося завдання викрасти Дудаєва. |
| s-16
| Для цього агенти повинні були забезпечити коридор для спецназу. |
| s-17
| Варіант виявився нездійсненний. |
| s-18
| Тоді поставили завдання підірвати чеченського вождя, заклавши бомбу або в його автомобіль, або на дорозі, якою він буде їхати. |
| s-19
| У цей період підключений до операції науково-технічний відділ ФСБ запропонував виготовити прилад, який перехоплював би промінь, що йде від телефону на супутник, фіксував точні координати абонента і передавав їх бомбардувальній авіації. |
| s-20
| За розвідданими Дудаєв часто користувався супутниковим телефоном «Інмарсат», подарованим нібито американцями. |
| s-21
| Вартість цієї розробки приблизно складала 1 мільйон доларів. |
| s-22
| Єльцин, не замислюючись, розпорядився виділити необхідну суму. |
| s-23
| У гранично короткі терміни апаратура була виготовлена. |
| s-24
| Випробування приладу відбулося на одному з військових полігонів. |
| s-25
| Результат перевершив усі очікування. |
| s-26
| Ракета уразила ціль завбільшки з табуретку. |
| s-27
| Операція була настільки таємною, що навіть агенти ФСБ, які знаходились в оточенні Дудаєва про неї не знали. |
| s-28
| За однією з версій, увечері 1 квітня 1996 року екіпаж російського літака далекого радіолокаційного виявлення «А-50» (аналог американського «Авакса»), зі встановленим на його борту спеціальним обладнанням для перехоплення сигналу від супутникового телефону, отримав наказ на зліт. |
| s-29
| Набравши висоту 22 тисячі метрів, він почав кружляти над Чечнею. |
| s-30
| У той же час кортеж Дудаєва виїхав у район села Гехі-Чу. |
| s-31
| Через 30 хвилин у небо злетіла пара фронтових бомбардувальників «Су-24», яка, витративши все паливо, але так і не отримавши координат передбачуваного удару, повернулася на аеродром для дозаправки і тут же вилетіла повторно. |
| s-32
| Зупинивши свою «Ниву» в полі, Дудаєв розвернув телефон на капоті автомобіля, зловив сигнал із супутника. |
| s-33
| Вся його свита знаходилася від нього на досить далекій відстані, щоб не чути, з ким і про що розмовляє президент. |
| s-34
| Сам Дудаєв також відійшов з трубкою від апарата на кілька метрів. |
| s-35
| Через лічені секунди прилад на «А-50» зловив промінь і передав цілевказування на «Су-24». |
| s-36
| Ще через мить дві ракети вийшли на ціль. |
| s-37
| Перша встромилася в землю і не вибухнула. |