s-1
| Якщо ви поділяєте думку дівчини з моєї лекції, раджу придивитися до будь-якого девайса. |
s-2
| У ноутбуках, настільних процесорах, смартфонах, фотокамерах задіяні мільйони напівпровідникових транзисторів. |
s-3
| До 40-х років минулого століття напівпровідники, тобто матеріали, які можуть проводити струм лише після досягнення ним певної межі, навіть нобелівські лауреати (як-от Вольфґанґ Паулі, премія з фізики за 1945 рік) вважали непорозумінням, яке ніколи не знайде свого призначення. |
s-4
| Це і не метали, і не ізолятори. |
s-5
| Казна що, одним словом! |
s-6
| Після того ж, як завдяки квантовій фізиці вдалося розгадати фізичну суть цих матеріалів, що привело до винайдення транзистора, почався бум напівпровідникової електроніки, якою користуємося ми всі. |
s-7
| У 1905-му Альберт Айнштайн використав нещодавно розроблену концепцію квантів для опису фотоефекту — явища, коли світло вибиває електрони з металів. |
s-8
| Власне, Айнштайн і ввів у науку слово «квант». |
s-9
| Фотоефект лежить в основі фоторезисторів, що входять до складу пристроїв для автоматичного сортування, обліку та перевірки якості продукції. |
s-10
| Інфрачервоні датчики, датчики освітлення, вуличні ліхтарі, що автоматично вмикаються і вимикаються, сонячні батареї, робототехніка, фотоапарати, прилади нічного бачення. |
s-11
| Навіть звукове кіно стало можливим лише з використанням фотоефекту. |
s-12
| «То яка ж користь від вашої теорії відносності? — запитаєте ви. |
s-13
| Хіба фільми на кшталт «Інтерстеллару» знімати». |
s-14
| Загальна та спеціальна теорії відносності використовуються для розрахунку орбіт супутників. |
s-15
| Наприклад, для визначення точних координат завдяки GPS. |
s-16
| Без поправок із теорії Айнштайна щодня в координатах набігала б похибка кілька десятків метрів — і вже за тиждень-два, перебуваючи на Майдані, ви з подивом віднайшли б себе на Подолі згідно з показаннями смартфона. |
s-17
| То ж коли наступного разу ви увімкнете GPS, щоб не заблукати в незнайомій місцині, згадайте про маленький Меркурій, що рухається трохи не так. |
s-18
| А «Інтерстеллар», до речі, зібрав майже мільярд доларів у прокаті — непогано так для фільму про теорію відносності, «що не має жодного практичного зиску». |
s-19
| Та повернімося до розмови, що відбулася на моїй лекції. |
s-20
| Я запитав, чим займається та дівчина. |
s-21
| Вона мистецтвознавець. |
s-22
| «А який практичний сенс мають картини Босха?» |
s-23
| — «Вони викликають естетичне задоволення!» |
s-24
| — «У такому разі я відповім, що рівняння Шредінґера в мене також викликає естетичне задоволення. |
s-25
| Адже воно ідеальне». |
s-26
| Понад те, завдяки, зокрема, рівнянню Шредінґера я написав цей текст на ноутбуці й надіслав до редакції через інтернет, а не набрав на друкарській машинці й не ходив на пошту. |
s-27
| А Босх комусь може й не подобатися. |