Universal Dependencies - Ukrainian - IU

s-1

0lfu

Вивчаючи фізику в 7 класі, ви переконалися, що ця наука відкриває для вас багато таємниць природи, допомагає пояснити явища, з якими ви стикаєтеся на кожному кроці.

Vyvčajučy fizyku v 7 klasi, vy perekonalyśа, ščo ćа nauka vidkryvaě dľа vas bahato taěmnyć pryrody, dopomahaě pojasnyty javyšča, z jakymy vy stykaěteśа na kožnomu kroci.

s-2

0lgq

Ще більше відкриттів ви зробите, вивчаючи теплові й електричні явища у 8 класі!

Šče biľše vidkryttiv vy zrobyte, vyvčajučy teplovi j elektryčni javyšča u 8 klasi!

s-3

0lh6

Бажання зрозуміти й пояснити явище, принцип дії того чи іншого пристрою спонукає до пошуку інформації, висунення гіпотези, експериментування.

Bažanńа zrozumity j pojasnyty javyšče, pryncyp diji toho čy inšoho prystroju sponukaě do pošuku informaciji, vysunenńа hipotezy, eksperymentuvanńа.

s-4

0lht

Вивчення фізики розширює коло ваших знань, відкриваючи нові горизонти пізнання.

Vyvčenńа fizyky rozšyŕuě kolo vašych znań, vidkryvajučy novi horyzonty piznanńа.

s-5

0li6

Ви стаєте цікавішими співрозмовниками для однолітків і дорослих, краще розумієте інших.

Vy staěte cikavišymy spivrozmovnykamy dľа odnolitkiv i doroslych, krašče rozumiěte inšych.

s-6

0lik

Розвиваючись і вивчаючи навколишній світ, ви пізнаєте й самих себе, а пізнаючи себе — пізнаєте світ.

Rozvyvajučyś i vyvčajučy navkolyšnij svit, vy piznaěte j samych sebe, a piznajučy sebe — piznaěte svit.

s-7

0lj6

Полегшить вам цей шлях пізнання книга, яку ви тримаєте в руках і з якою працюватимете впродовж навчального року.

Polehšyť vam cej šľаch piznanńа knyha, jaku vy trymaěte v rukach i z jakoju praćuvatymete vprodovž navčaľnoho roku.

s-8

0ljr

Цей підручник містить два розділи.

Cej pidručnyk mistyť dva rozdily.

s-9

0ljy

Перед кожним із них коротко викладено суть матеріалу, що міститься в даному розділі, а наприкінці, у рубриці «Підсумки до розділу…», узагальнено й систематизовано навчальний матеріал.

Pered kožnym iz nych korotko vykladeno suť materialu, ščo mistyťśа v danomu rozdili, a naprykinci, u rubryci «Pidsumky do rozdilu…», uzahaľneno j systematyzovano navčaľnyj material.

s-10

0lky

Розділи поділено на параграфи, що починаються з коротких рубрик «Ви дізнаєтесь» і «Пригадайте».

Rozdily podileno na parahrafy, ščo počynajuťśа z korotkych rubryk «Vy diznaěteś» i «Pryhadajte».

s-11

0lli

Ці рубрики повідомлять вам про основні питання, які розглядатимуться в параграфі, а також підкажуть, що потрібно пригадати з раніше вивченого.

Ci rubryky povidomľаť vam pro osnovni pytanńа, jaki rozhľаdatymuťśа v parahrafi, a takož pidkažuť, ščo potribno pryhadaty z raniše vyvčenoho.

s-12

0lm7

В основному тексті параграфа формули, визначення й поняття для зручності виділені шрифтом і кольором.

V osnovnomu teksti parahrafa formuly, vyznačenńа j pońаtťа dľа zručnosti vydileni šryftom i koľorom.

s-13

0lmo

Наприкінці кожного параграфа є рубрика «Підбиваємо підсумки», яка допоможе вам краще запам’ятати головне.

Naprykinci kožnoho parahrafa ě rubryka «Pidbyvaěmo pidsumky», jaka dopomože vam krašče zapamjataty holovne.

s-14

0ln8

Із проявом сил міжмолекулярної взаємодії ви ознайомились у сьомому класі, вивчаючи механічні явища.

Iz projavom syl mižmolekuľаrnoji vzaěmodiji vy oznajomylyś u śomomu klasi, vyvčajučy mechanični javyšča.

s-15

0lno

Саме міжмолекулярна взаємодія зумовлює виникнення сил пружності та сил тертя.

Same mižmolekuľаrna vzaěmodija zumovľuě vynyknenńа syl pružnosti ta syl terťа.

s-16

0lo2

У твердих тілах міжмолекулярні сили проявляють себе як сили пружності при різноманітних деформаціях і зумовлюють міцність тіла.

U tverdych tilach mižmolekuľаrni syly projavľаjuť sebe jak syly pružnosti pry riznomanitnych deformacijach i zumovľujuť micnisť tila.

s-17

0lon

Сили тертя між контактуючими поверхнями залежать від матеріалу, з якого виготовлено поверхні, та від якості їх обробки.

Syly terťа miž kontaktujučymy poverchńаmy zaležať vid materialu, z jakoho vyhotovleno poverchni, ta vid jakosti jich obrobky.

s-18

0lp8

При збільшенні якості обробки поверхні тертя зменшується.

Pry zbiľšenni jakosti obrobky poverchni terťа zmenšuěťśа.

s-19

0lph

Однак зменшувати шорсткість поверхонь можна лише до певної межі, оскільки, якщо поверхні дуже гладенькі (наприклад, поліровані), то проявляються сили міжмолекулярного притягання, що перешкоджають ковзанню.

Odnak zmenšuvaty šorstkisť poverchoń možna lyše do pevnoji meži, oskiľky, jakščo poverchni duže hladeńki (napryklad, polirovani), to projavľаjuťśа syly mižmolekuľаrnoho pryťаhanńа, ščo pereškodžajuť kovzanńu.

s-20

0lqg

Саме сили притягання між молекулами використовують під час склеювання та зварювання.

Same syly pryťаhanńа miž molekulamy vykorystovujuť pid čas sklejuvanńа ta zvaŕuvanńа.

s-21

0lqt

Головним у цих процесах є зближення взаємодіючих молекул на достатньо малу відстань, щоб сили міжмолекулярного притягання могли проявити себе.

Holovnym u cych procesach ě zblyženńа vzaěmodijučych molekul na dostatńo malu vidstań, ščob syly mižmolekuľаrnoho pryťаhanńа mohly projavyty sebe.

s-22

0lrf

Так, притискаючи один до одного уламки розбитої порцелянової чашки, не можна її відновити, бо відстань між сусідніми молекулами в щілині настільки значна, що сили міжмолекулярної взаємодії між ними не виникають.

Tak, prytyskajučy odyn do odnoho ulamky rozbytoji porceľаnovoji čašky, ne možna jiji vidnovyty, bo vidstań miž susidnimy molekulamy v ščilyni nastiľky značna, ščo syly mižmolekuľаrnoji vzaěmodiji miž nymy ne vynykajuť.

s-23

0lsf

Щоб добитися з’єднання, використовують клей (речовину в рідкому стані), після тверднення якого виріб набуває міцності й попередньої форми.

Ščob dobytyśа zědnanńа, vykorystovujuť klej (rečovynu v ridkomu stani), pisľа tverdnenńа jakoho vyrib nabuvaě micnosti j poperedńoji formy.

s-24

0lt5

Ми можемо оцінити теплові стани деяких тіл за власними відчуттями: чашка з кавою — гаряча, сніг — холодний.

My možemo ocinyty teplovi stany dejakych til za vlasnymy vidčutťаmy: čaška z kavoju — haŕаča, snih — cholodnyj.

s-25

0ltr

Але відчуття тепла або холоду є суб’єктивними.

Ale vidčutťа tepla abo cholodu ě suběktyvnymy.

s-26

0lu0

Наприклад, зануримо на кілька хвилин одну руку в гарячу воду, іншу — в холодну.

Napryklad, zanurymo na kiľka chvylyn odnu ruku v haŕаču vodu, inšu — v cholodnu.

s-27

0lui

Після цього зануримо обидві руки в посудину з водою кімнатної температури і спробуємо за своїм відчуттям встановити, яка в ній вода — холодна чи гаряча.

Pisľа ćoho zanurymo obydvi ruky v posudynu z vodoju kimnatnoji temperatury i sprobuěmo za svojim vidčutťаm vstanovyty, jaka v nij voda — cholodna čy haŕаča.

s-28

0lva

На диво, ми це не зможемо зробити, оскільки рука, що була в гарячій воді, відчуватиме холод, і навпаки, рука, що була в холодній воді, відчуватиме тепло.

Na dyvo, my ce ne zmožemo zrobyty, oskiľky ruka, ščo bula v haŕаčij vodi, vidčuvatyme cholod, i navpaky, ruka, ščo bula v cholodnij vodi, vidčuvatyme teplo.

s-29

0lwc

Щоб однозначно визначити тепловий стан тіла, треба знати фізичну величину, за якою можна об’єктивно встановити, яке з тіл і на скільки тепліше чи холодніше за інше.

Ščob odnoznačno vyznačyty teplovyj stan tila, treba znaty fizyčnu velyčynu, za jakoju možna oběktyvno vstanovyty, jake z til i na skiľky tepliše čy cholodniše za inše.

s-30

0lx7

Для характеристики теплового стану тіла використовують поняття температура.

Dľа charakterystyky teplovoho stanu tila vykorystovujuť pońаtťа temperatura.

s-31

0lxh

Із цим поняттям ви вже стикалися.

Iz cym pońаtťаm vy vže stykalyśа.

s-32

0lxp

Спробуємо пояснити його з точки зору молекулярно-кінетичного вчення про будову речовини.

Sprobuěmo pojasnyty joho z točky zoru molekuľаrno-kinetyčnoho včenńа pro budovu rečovyny.

s-33

0lz0

Тобто швидкість руху молекул і температура тіла взаємопов’язані.

Tobto švydkisť ruchu molekul i temperatura tila vzaěmopovjazani.

s-34

0lza

Проте, як виявилося, швидкість руху молекул не є головною величиною для визначення температури.

Prote, jak vyjavylośа, švydkisť ruchu molekul ne ě holovnoju velyčynoju dľа vyznačenńа temperatury.

s-35

0lzr

Наприклад, за нормальних умов у частинок з порівняно малими масами (атоми або молекули водню, гелію) швидкості теплового руху більші, ніж у частинок з більшою масою (молекули кисню або води).

Napryklad, za normaľnych umov u častynok z porivńаno malymy masamy (atomy abo molekuly vodńu, heliju) švydkosti teplovoho ruchu biľši, niž u častynok z biľšoju masoju (molekuly kysńu abo vody).

s-36

0m1t

Таким чином, з точки зору молекулярно-кінетичного вчення, температура тіла характеризує середню кінетичну енергію руху часток речовини, з якої воно складається.

Takym čynom, z točky zoru molekuľаrno-kinetyčnoho včenńа, temperatura tila charakteryzuě seredńu kinetyčnu enerhiju ruchu častok rečovyny, z jakoji vono skladaěťśа.