| s-1
| Зречення культурної ідентичності – це втрата свободи й самовладності. |
| s-2
| Продавши свій шедевр Меценатові, еллінський скульптор споневажив саме мистецтво: Ти не продався, – гірше! |
| s-3
| Ти віддався У руки ворогу, як мертва глина, З якої кожне виліпить, що хоче. |
| s-4
| Та хто ж тобі натхне вогонь живий, Коли з творця ти творивом зробився? |
| s-5
| Зробитися «творивом» – означає ще і втратити владу над матеріалом, формою. |
| s-6
| У листі до матері, написаному якраз у час роботи над «Оргією», авторка з цього приводу якось потвердила, що не буде «загрожувати переходом в чужу літературу, як то роблять інші, бо то «себе дороже стоит»». |
| s-7
| Але натомість, втомившись редакційними чварами й непорозуміннями, готова зважитися «не давати їм ні стрічки», мовчати, писати для себе, аніж терпіти зневагу. |
| s-8
| Це власне такі роздуми вплинули на фатальне рішення Антея. |
| s-9
| Блискуче обізнана у європейських літературах, знаючи тексти не з других рук, Леся Українка легко позбувається тої отрутної пошани до винятковості «російського генія», якою вигодовували цілі покоління українців. |
| s-10
| (Про необхідність подолати «культурний епігонізм», вплив «російського культурника» і піти «до джерел» пристрасно полемізували ще й у дискусії середини двадцятих років, це важлива теза статей Хвильового й Зерова.) |
| s-11
| Вона послідовно не приймає утилітарно-народницькі концепції російської літературної критики: «…у радикальській громаді тримається напрямок (дай Боже, щоб він не довго протримався!), подобний тому, який був у російських «народників», – а власне, антипоетичний і антиартистичний (a la Чернишевський, Писарєв et tutti quanti), тут можливі ще сперечки, подібні таким: що краще – Шіллер чи нові чоботи, Венера Мілоська чи куль соломи і т. п. |
| s-12
| Правда, все це у них провадиться не так гостро і дико, як у росіян, певне, поетична українська натура і європейська культура не допускають до того.» |
| s-13
| М. Чернишевського, цього кумира російських шістдесятників, вона дуже гостро розвінчує у статті ««Утопия» в беллетристическом смысле», вважаючи, що він «зумисне брехав» читачам. |
| s-14
| У відповідь на зауваження Олени Пчілки про надмірну різкість такої оцінки вона у листі увиразнює свою позицію: «Я згоджуюсь, що про Чернишевського сказано в мене коротко (та се ж тільки конспект був) і є помилки в оцінці деяких рис його епохи, але що про нього самого яко белетриста, то я таки так думаю: рідко хто з белетристів так дратував мене своїм нахабним презирством до нашого благородного хисту, як сей самозванець у белетристиці, і я сього не можу сховати». |
| s-15
| У десятитомнику 1965 р. і стаття, і лист публікувалися, а вже у дванадцятитомному зібранні зроблено купюри. |
| s-16
| Автентичний епістолярій Лесі Українки змусить нас відкорегувати бачення її творчої еволюції, дасть змогу повніше й глибше зрозуміти її ідеологічні та політичні погляди. |
| s-17
| Водночас ще раз нагадати про необхідність іти до джерел і нарешті позбутися нав’язлих у зубах міфів. |
| s-18
| Окрім декомунізації, за яку нарешті взялися, потрібна ще й деколонізація. |
| s-19
| Оте саме згадане Миколою Зеровим перевіювання, переоцінка власних культурних надбань. |
| s-20
| На мить його охопила якась істерія. |
| s-21
| Він почав писати квапливими неохайними карлючками: |
| s-22
| Він відкинувся назад на своєму стільці, трохи присоромивши сам себе, відклав ручку вбік. |
| s-23
| Наступної миті він жорстко здригнувся усім тілом. |
| s-24
| Грюкали у двері. |
| s-25
| Вже! |
| s-26
| Він сидів тихіше за мишу, даремно сподіваючись що хто б це не був він піде після першої та єдиної спроби. |
| s-27
| Але ні, грюкіт у двері повторився. |
| s-28
| Найгірша річ змушувати їх чекати. |
| s-29
| Його серце калатало немов барабан, але його обличчя, внаслідок тривалої звички, було швидше за все невиразним. |
| s-30
| Він звівся та пішов важкою ходою до дверей. |
| s-31
| ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВА ПОШТА» (далі – Експедитор), в особі директора Бульби Олександра Миколайовича, діючого на підставі Статуту, керуючись ст. 633, 634 Цивільного кодексу України, пропонує необмеженому колу осіб отримати послуги з організації перевезення відправлень відповідно до положень цього Публічного договору (далі – Договір). |
| s-32
| 8.1. |
| s-33
| Згідно з Договором Сторони не несуть відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх обов’язків, якщо таке невиконання (неналежне виконання) відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору). |
| s-34
| 8.2. |
| s-35
| Обставинами непереборної сили (форс-мажором) згідно з Договором вважаються стихійні явища природного характеру (повені, землетруси, снігові заметілі, ожеледиця, значне зниження або підвищення температури повітря та інші природні лиха), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна або воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки тощо), дії або нормативні вимоги органів державної влади та інші обставини, що перебувають поза контролем і волею Сторін, відбулися після набрання чинності Договором, безпосередньо впливають на дії Сторін та унеможливлюють виконання зобов’язань за Договором. |
| s-36
| 8.3. |
| s-37
| Під значним пониженням або підвищенням температури в Договорі розуміється фактичне зниження або підвищення температури повітря в навколишньому середовищі до такої температури, за якої прийняте до транспортування відправлення, що перебуває на складі, у вантажному відсіку транспортного засобу Експедитора або залученої ним до транспортування третьої особи, псується, деформується, пошкоджується, змінює свої властивості та якості або спричиняється до знищення відправлення, переданого Експедитору для транспортування. |
| s-38
| 8.4. |
| s-39
| Час дії форс-мажору продовжує на відповідні строки виконання Сторонами своїх зобов’язань за Договором. |
| s-40
| Належним доказом факту виникнення та існування форс – мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними торговопромисловими палатами. |
| s-41
| Зала задоволено і добре посміхається до музик. |
| s-42
| Їх частують коктейлем. |
| s-43
| Пари сідають відпочивати, і поміж публікою снують ковбої, може, й німецького походження, однак стильово одіті і що вміють добре говорити по-англійському. |
| s-44
| З того часу не стало на землі ясного спокою, потьмарилась блискуча божа мрія. |
| s-45
| І злий дух утішився працею своєю. |
| s-46
| Безстрашні командири і бійці УПА виписали на її прапорах ряд бойових чинів, що золотими буквами запишуться в історії української зброї. |
| s-47
| Караюча рука бійця УПА досягла навіть найчільніших представників окупантів, як от: шефа СА Люце, командуючого 'I-им українським фронтом' Ватутіна, чи заступника міністра збройних сил Польщі Свєрчевського. |
| s-48
| Відділи УПА неодноразово здобували ворожі райони і центри, вривалися в обласні центри, далекими рейдами міряли свої й чужі землі, засідками та наскоками турбували ворога й не давали йому можливості реалізувати плин винищування українського народу. |
| s-49
| Імена Грегота-Різуна, Яструба, Ясеня, Сторчана, Прута, Коника, Перемоги, Хрена, понесли славу української зброї далеко поза межі України. |
| s-50
| Та і в політичному відношенні за УПАрмією великі здобутки. |
| s-51
| Реалізуючи клич 'воля народам і людині', вона вже в 1944 р. організовує національні відділи азербайджанців, грузинів, казахів та інших поневолених Москвою народів до боротьби за повалення Кремля і створення самостійних держав усіх народів Сходу. |
| s-52
| За її ініціятивою відбулася в листопаді 1943 р. I. Конференція Поневолених Народів. |
| s-53
| За почином УПА об'єдналися всі українські самостійницькі партії і створили Українську Головну Визвольну Раду, що від 1944 р. керує в краю і закордоном цілістю боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. |
| s-54
| Рейди УПА в корінну Польщу і Словаччину придбали поневоленим Москвою народам нові лави союзників із числа поляків і словаків. |
| s-55
| УПА далеко перейшла всі сподівання, які поклала на неї УГВР та ввесь український народ. |
| s-56
| А добилася УПА цих успіхів у таких умовинах, яких дотепер не знала історія людства. |
| s-57
| Бійці і командири УПА ! |
| s-58
| Ви, що сьогодні у відділах боретеся проти большевиків, і Ви, що поповнили ряди визвольно-революційного підпілля! |
| s-59
| Будьте свідомі того, що п'ятирічна героїчна боротьба УПА і визвольно-революційного підпілля, - це найбільш героїчна доба в історії України. |
| s-60
| Знайте, що такої героїчної доби взагалі не знає історія людства. |
| s-61
| В тінь пішли прославлені досі герої Термопілів. |
| s-62
| На героїзмі УПА і визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління. |
| s-63
| Боєць УПА, український революціонер заступлять місце мужнього спартанця в історії людства. |
| s-64
| То ж свідомі будьте тієї великої доби, в якій Вам довелося жити і не посороміть повстанської слави, як не посоромили її ті, що вже від нас відійшли. |
| s-65
| В нинішній святковий день УПА гордо погляньте на минулі п'ять років і з пошаною спомяніть усіх, що посвятою свого життя викували цю Нову Добу. |
| s-66
| В нинішній святковий день УПА з гордим чолом дивіться в майбутнє, що завершить нові визвольні змагання - перемогою. |
| s-67
| Відділи вирядити (убрання, взуття, зброя) по можності якнайбільш репрезентативно. |
| s-68
| Подати вичерпні пояснення воякам і командирам відносно політично-пропагандивної і боєвої тактики підчас рейду. |
| s-69
| Ціль рейду: задемонструвати нашу збройну боротьбу проти большевицького гнобительського імперіялізму, розпропагувати нашу політичну постановку, кличі, ідею, факти гноблення большевиками усіх народів, зміст, факти і розміри боротьби українського і других народів і т.д. |
| s-70
| Поведінка стрільців і командирів: супроти самих себе - товариська, але військово-дисциплінарна. |
| s-71
| Супроти тамошнього населення - культурна, ввічлива, бадьора, весела, - як пристало на синів культурного і лицарського 45-ти мільйонового українського народу та воїнів вкритої славою революційної УПА. |
| s-72
| Харчі в більшості купувати. |
| s-73
| При цьому (при збірці) належить вияснити цілі нашої боротьби. |
| s-74
| Коли стрільці збиратимуть самі, то не сміють жебрати, ані силою реквірувати. |
| s-75
| Вияснити населенню усе так, щоб воно само охоче жертувало. |
| s-76
| При цій нагоді вести в кожній хаті нашу пропаганду. |
| s-77
| За жертвування чемно подякувати. |
| s-78
| Невільно брати алькоголевих напитків, а пити тим більше. |
| s-79
| Коли б навіть угощували горілкою, заявити, що українські повстанці алькоголю не вживають. |
| s-80
| Боєва тактика: коли ми увійдемо на територію чужої держави, то її власті, не знаючи, в чому річ, будуть старатися нас поборювати і усунути. |
| s-81
| Щоб спараліжувати і зневтралізувати виступ проти нас зі сторони тамошніх властей, належить з місця розгорнути масову роз'яснювальну акцію (листівки, кореспонденція, мітінги, індивідуальні розмови і т. д.) під кличем: приходимо до Вас не як ворог, а як гості і приятелі в таких і таких цілях. |
| s-82
| Не вільно ліквідувати ніяких 'типів'. |
| s-83
| Навіть большевицьких емісарів не ліквідувати, бо також можемо зробити несправедливо вимір кари (ці люди можуть тішитися симпатією місцевого населення і не всі, як знаємо, щиро служать Сталінові). |
| s-84
| По переході кордону розчленуватися на малі рухливі відділи, щоб одночасно обняти діяльністю більший терен. |
| s-85
| Це подиктоване потребою: бути всюди, говорити, роз'яснювати і дурити ворога щодо численности рейдуючого відділу. |
| s-86
| Примінити тактику рухливости: виринати і зникати. |
| s-87
| Зачіпних боїв абсолютно не вести. |
| s-88
| Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися, чи відв'язуватися й зникати. |
| s-89
| Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді насамперед (якщо це можливе і не грозить підділові) старатися післанцем, окликами, білою хоругвою, чи іншим способом дати їм до зрозуміння і вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. |
| s-90
| Коли наступатимуть большевики, - бити силою всієї зброї і скоро відв'язуватися та зникати. |
| s-91
| Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати і відв'язуватися, - але ніколи панічно не втікати. |
| s-92
| В сутичках, коли не вдасться уникнути маневруванням, битися героїчно, завзято. |
| s-93
| Пам'ятати тоді, що на вас дивиться ціла Словаччина і Чехія, а їхніми очима широка світова опінія. |
| s-94
| Пам'ятати, що тут у боях на чужій землі репрезентуємо всю УПА, усі криваві визвольні змагання українського народу. |
| s-95
| Тут на нас дивиться і нас оцінює широкий світ. |
| s-96
| Тут своєю боєвою поставою маємо нагоду скапіталізувати для нашої визвольної боротьби усі дотеперішні жертви. |
| s-97
| Отже: дійде до бою - мусимо вийти з нього з честю і славою, хоч би це коштувало нам найбільших жертв. |
| s-98
| Політична пропаганда: масово кольпортувати наші листівки і літературу взагалі. |
| s-99
| Розгорнути масову кореспонденцію до впливових інтелігентів, поліційних станиць, адміністрації її. |
| s-100
| Листи вислати поштою (навіть до Праги, Братіслави і інших більших міст). |