| s-101
| У Читі бабця зустріла дзядзя Михася, і вони ще тридцять років встигли пожити разом у Делятині. |
| s-102
| Бабця Зоня пережила дзядзя Михася на тринадцять років, а мого тата, свого сина, на три тижні. |
| s-103
| Вона померла від журби. |
| s-104
| З того часу минуло дев’ять років. |
| s-105
| Щоліта ми з дітьми живемо у делятинській хаті на горі. |
| s-106
| У нас бувають дуже різні люди. |
| s-107
| Одного разу цілий тиждень жили вісімнадцять осіб одночасно. |
| s-108
| Минулого року розламалася найкраща ренета, посаджена у п’ятдесят шостому. |
| s-109
| Ромко Рось приїжджав у черевиках, які можуть витримати три тонни тягаря... |
| s-110
| Такої книжки давно бракує в українському культурному просторі. |
| s-111
| Книжки про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX століття. |
| s-112
| Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності. |
| s-113
| Не можна сказати, що в нас бракує книжок про людей, які пройшли всі кола пекла. |
| s-114
| За 20 років назбиралася ціла бібліотека мемуарної літератури, цілком достатня для того, щоб здивувати прозаїків, які підживлюються західною літературою жахів. |
| s-115
| За браком культури спостереження й за браком творчої свободи наша література обминула головний образ, на якому тримається дух народу. |
| s-116
| Книжка Мирослава Дочинця дає нам образ такої людини. |
| s-117
| Він створений не уявою автора. |
| s-118
| Наш час неспроможний дати автора, який почуває, мислить і діє в дусі глибинної християнської традиції. |
| s-119
| Але ця традиція породила подиву гідних людей, які дали про себе свідчення. |
| s-120
| Таке свідчення про життя й роздуми над життям закарпатського мудреця Андрія Ворона потрапило до вмілих рук Мирослава Дочинця. |
| s-121
| «Про таких, як я, колись казали — «світовий чоловік». |
| s-122
| Багато земель я сходив, на п’яти морях бував, жив у теплих і холодних краях, але милішого за Закарпаття не бачив. |
| s-123
| Недарма його назвали срібним. |
| s-124
| Срібло — метал чистоти, здоров’я й мудрости. |
| s-125
| Тут мій скарб — сад, маленька винниця, криниця, майстерня й шафа з книгами. |
| s-126
| І тут моє серце». |
| s-127
| Мудрість дідова проста й глибока, але трохи «нетутешня». |
| s-128
| «Не хитруй з усього мати користь, а опікуйся, щоб самому бути корисним. |
| s-129
| Лоза, що не родить, скоро всихає. |
| s-130
| Не проси мале. |
| s-131
| Проси велике. |
| s-132
| І матимеш понад мале». |
| s-133
| У записах старого багато молитов і настанов у євангельському дусі. |
| s-134
| То не вичитані думки, а вистраждані істини й вироблений спосіб життя в ладі з природою і з Божим Законом. |
| s-135
| Учасник жорстокого віку, він носив і фузію, і машингвера, і гвера. |
| s-136
| І влучав у летючу ціль. |
| s-137
| Але не вбив людини. |
| s-138
| Зате вмів лікувати й рятував усякого. |
| s-139
| Книжка написана, як захопливий роман. |
| s-140
| Особливо в тій частині, де зранений чоловік у Чорному лісі жив одинокий, як Робінзон, і вчився брати все від природи. |
| s-141
| Найбільше гострих сюжетів давала б історія його арешту. |
| s-142
| Й етапів на Колиму. |
| s-143
| Але він принципово уникає непотрібного, розважального, але неповчального. |
| s-144
| Він навіть не називає влади її власним іменем. |
| s-145
| ані прізвиськами. |
| s-146
| Досить сказати, що режими двох вождів, іменами й портретами яких досі засмічені газети, залишили на його тілі шрами, а на ім’я не названі. |
| s-147
| Він уникає їх називати, як у народі уникають згадувати в хаті нечистого. |
| s-148
| Колись Микола Лукаш розповідав про згорьовану селянку, яка уникала осоружної назви влади й казала: «Усе це було ще до тих великих клопіт» (тобто до Жовтневої революції). |
| s-149
| Книга Мирослава Дочинця учительна в євангельському сенсі того слова. |
| s-150
| Бо коли чоловік робить лише добрі діла, то його писання теж є ділом на пожиток людям. |
| s-151
| Замість реклами автор пише: «Власне, це не роман. |
| s-152
| Це сповідь великої душі. |
| s-153
| Це більше, ніж література… |
| s-154
| Це подарунок долі для того, хто запитує себе: «Хто я, звідки я, для чого я? |
| s-155
| І куди я йду?» |
| s-156
| Чи можна в наш час привабити читача такими обіцянками? |
| s-157
| Виявляється, можна: люди купують по декілька примірників книжок і дарують на свято. |
| s-158
| Мудрий старець говорить своєю мовою про те, чого навчився в житті, й правда його приваблює молодих і старих. |
| s-159
| Може, найбільше приваблює уміння спостерігати і вчитися. |
| s-160
| Цінності його духовні, традиційні, віра — органічна. |
| s-161
| Вона піднесла його на висоту й утримує на висоті все життя. |
| s-162
| Він знайшов те, чого шукає людина скаламученого нашого часу. |
| s-163
| В які б тунелі його закинуло — попереду є світло. |
| s-164
| Бо воно в серці. |
| s-165
| Особливо зачаровує мова і стиль книжки. |
| s-166
| Можна було б порівняти з повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» — з її сильним гуцульським забарвленням. |
| s-167
| Але у «Вічнику» не «забарвлення», а природна стихія мови Закарпаття — збагачена діалектом українська мова, густа й жива. |
| s-168
| Так і тягне робити виписки. |
| s-169
| «Стояла тиха, як корінь у землі, ніч». |
| s-170
| «Пробудився я голодний, як крадений кінь». |
| s-171
| «Кому страх смертний, кому сміх». |
| s-172
| «Мені вітер пошту носить». |
| s-173
| Читач, звичайно, цікавий, чи та книга справді є впорядкованими записами столітнього діда, чи вдалою містифікацією. |
| s-174
| Те, що в основі її лежать записи, є безперечним: ніхто не здатен таких речей підробити. |
| s-175
| Автор заслуговує високої нагороди за те, що зрозумів, що потрапило йому до рук. |
| s-176
| І як це пустити в світ. |
| s-177
| А коли він зумів із того матеріалу зробити динамічний художній твір, що викликає навіть підозри в містифікації, то це висока мистецька оцінка йому. |
| s-178
| Одне можна сказати певно: ця наука життя не застаріє, й цей твір буде представляти вічний дух України. |
| s-179
| Часто довколишні люди не можуть зрозуміти коханців, які перебувають у стані зачарування, називаючи сновид кохання словом “заворожені”. |
| s-180
| Такі любовні хвороби мають особливо важкий перебіг у багаторічних терпців та людей, що доти схо́дили за малозбудливих, поки враз не наскочили на людину, яка їм абсолютно статево відповідає. |
| s-181
| Розглянувши послідовно кожну окремо стадію, я подаю тепер малюнок кривих, які показують процес статевого піднесення у чоловіка та жінки. |
| s-182
| Чоловіча крива плавно спинається, інколи швидше, від вихідного пункту через стадію збудження до періоду повної статевої готовності. |
| s-183
| Цей період на кривій пробігає майже рівнинно і частина його, розміщена між двома зірочками, охоплює час, коли чоловік може свідомо пригальмувати свої пристрасті і довільно подовжувати статевий акт. |
| s-184
| Поза другою зірочкою, а, отже, на порозі оргазму, фізичні реакції розвиваються автоматично, хоч-не-хоч, незалежно від нашої волі і вже нема ніякої управи, щоб їх загальмувати. |
| s-185
| По закінченні оргазму крива на стадії відпруження спадає у чоловіка майже прямовисно до вихідного рівня. |
| s-186
| В окремих випадках період нечутливості може скоротитися вполовину (на малюнку позначено фігурною дужкою та буквою Н — нечутливість), після чого крива повторно видряпується до оргазму і вже остаточно спадає. |
| s-187
| Малюнок кривих перебігу акту у жінки містить три криві: А, Б та В. |
| s-188
| Крива А ілюструє пересічний перебіг повного акту. |
| s-189
| Стадія збудження проходить дещо повільніше, ніж у чоловіка, і вимагає більших зусиль для піднесення. |
| s-190
| Потім настає коротша чи довша стадія повної статевої готовності з рівнинним перебігом. |
| s-191
| На ній зірочками позначено період, коли жінка свідомою діяльністю промежинних і піхвових м’язів може пришвидшити чи забарити свої реакції. |
| s-192
| Після оргазму настає стадія відпруження, що проходить зі значно повільнішим спадом, ніж у чоловіка. |
| s-193
| Переривчастою рискою на кривій А позначено можливість появи повторного оргазму, що розпочинається, як крива після першого оргазму спаде до рівня стадії плато́. |
| s-194
| Крива, позначена буквою Б, показує перебіг статевого акту в малозбудливої жінки. |
| s-195
| Стадія збудження рівна, підноситься дуже мляво, переходячи хвилястою лінією — яка показує дрібні коливання статевої напруги — у стадію плато́, що триває більш-менш довго, але, не досягши оргазму, неквапно опускається до вихідного стану. |
| s-196
| Ця крива показує перебіг статевого акту у жінки з виключно кліторною вразливістю, як також при перерваному акті; піднесення зростає у міру пестощів та подразнення клітора; як тільки акт розпочинається і з клітора припиняється передача подразників, то починає спадати і переходить прямо у стадію відпруження, котра́ може затягтися, як я вже казала у розділі про кровообіг, на добу і довше. |
| s-197
| Крива В показує перебіг статевого акту у дуже збудливої жінки. |
| s-198
| Оргазм надбігає, з лету проскочивши плато́, прямо зі стадії збудження, після чого напруга круто спадає. |
| s-199
| Крива В дуже нагадує перебіг чоловічої кривої. |
| s-200
| Наприкінці розгляду статевого акту я б хотіла побіжно спинитись на ще одному питанні. |