Universal Dependencies - Ukrainian - IU

s-101

129t

У Читі бабця зустріла дзядзя Михася, і вони ще тридцять років встигли пожити разом у Делятині.

U Čyti babćа zustrila dźаdźа Mychaśа, i vony šče trydćаť rokiv vstyhly požyty razom u Deľаtyni.

s-102

12ac

Бабця Зоня пережила дзядзя Михася на тринадцять років, а мого тата, свого сина, на три тижні.

Babćа Zońа perežyla dźаdźа Mychaśа na trynadćаť rokiv, a moho tata, svoho syna, na try tyžni.

s-103

12ax

Вона померла від журби.

Vona pomerla vid žurby.

s-104

12b3

З того часу минуло дев’ять років.

Z toho času mynulo devjať rokiv.

s-105

12bb

Щоліта ми з дітьми живемо у делятинській хаті на горі.

Ščolita my z diťmy žyvemo u deľаtynśkij chati na hori.

s-106

12bn

У нас бувають дуже різні люди.

U nas buvajuť duže rizni ľudy.

s-107

12bv

Одного разу цілий тиждень жили вісімнадцять осіб одночасно.

Odnoho razu cilyj tyždeń žyly visimnadćаť osib odnočasno.

s-108

12c5

Минулого року розламалася найкраща ренета, посаджена у п’ятдесят шостому.

Mynuloho roku rozlamalaśа najkrašča reneta, posadžena u pjatdeśаt šostomu.

s-109

12ch

Ромко Рось приїжджав у черевиках, які можуть витримати три тонни тягаря...

Romko Roś pryjiždžav u čerevykach, jaki možuť vytrymaty try tonny ťаhaŕа...

s-110

13o3

Такої книжки давно бракує в українському культурному просторі.

Takoji knyžky davno brakuě v ukrajinśkomu kuľturnomu prostori.

s-111

13od

Книжки про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX століття.

Knyžky pro ukrajinśku ľudynu, jaka zalyšaěťśа soboju na bezdorižžаch XX stolitťа.

s-112

13or

Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності.

Mudru ľudynu, mordovanu kolesom prohresu, slipoho u svojij rišučosti j neščadnosti.

s-113

13p8

Не можна сказати, що в нас бракує книжок про людей, які пройшли всі кола пекла.

Ne možna skazaty, ščo v nas brakuě knyžok pro ľudej, jaki projšly vsi kola pekla.

s-114

13pr

За 20 років назбиралася ціла бібліотека мемуарної літератури, цілком достатня для того, щоб здивувати прозаїків, які підживлюються західною літературою жахів.

Za 20 rokiv nazbyralaśа cila biblioteka memuarnoji literatury, cilkom dostatńа dľа toho, ščob zdyvuvaty prozajikiv, jaki pidžyvľujuťśа zachidnoju literaturoju žachiv.

s-115

13qi

За браком культури спостереження й за браком творчої свободи наша література обминула головний образ, на якому тримається дух народу.

Za brakom kuľtury spostereženńа j za brakom tvorčoji svobody naša literatura obmynula holovnyj obraz, na jakomu trymaěťśа duch narodu.

s-116

13r6

Книжка Мирослава Дочинця дає нам образ такої людини.

Knyžka Myroslava Dočynćа daě nam obraz takoji ľudyny.

s-117

13rg

Він створений не уявою автора.

Vin stvorenyj ne ujavoju avtora.

s-118

13rn

Наш час неспроможний дати автора, який почуває, мислить і діє в дусі глибинної християнської традиції.

Naš čas nespromožnyj daty avtora, jakyj počuvaě, myslyť i diě v dusi hlybynnoji chrystyjanśkoji tradyciji.

s-119

13s6

Але ця традиція породила подиву гідних людей, які дали про себе свідчення.

Ale ćа tradycija porodyla podyvu hidnych ľudej, jaki daly pro sebe svidčenńа.

s-120

13sl

Таке свідчення про життя й роздуми над життям закарпатського мудреця Андрія Ворона потрапило до вмілих рук Мирослава Дочинця.

Take svidčenńа pro žytťа j rozdumy nad žytťаm zakarpatśkoho mudrećа Andrija Vorona potrapylo do vmilych ruk Myroslava Dočynćа.

s-121

13t7

«Про таких, як я, колись казали — «світовий чоловік».

«Pro takych, jak ja, kolyś kazaly — «svitovyj čolovik».

s-122

13tn

Багато земель я сходив, на п’яти морях бував, жив у теплих і холодних краях, але милішого за Закарпаття не бачив.

Bahato zemeľ ja schodyv, na pjaty moŕаch buvav, žyv u teplych i cholodnych krajach, ale mylišoho za Zakarpatťа ne bačyv.

s-123

13uc

Недарма його назвали срібним.

Nedarma joho nazvaly sribnym.

s-124

13ui

Срібло — метал чистоти, здоров’я й мудрости.

Sriblo — metal čystoty, zdorovja j mudrosty.

s-125

13us

Тут мій скарб — сад, маленька винниця, криниця, майстерня й шафа з книгами.

Tut mij skarb — sad, maleńka vynnyćа, krynyćа, majsterńа j šafa z knyhamy.

s-126

13va

І тут моє серце».

I tut moě serce».

s-127

13vj

Мудрість дідова проста й глибока, але трохи «нетутешня».

Mudrisť didova prosta j hlyboka, ale trochy «netutešńа».

s-128

13vw

«Не хитруй з усього мати користь, а опікуйся, щоб самому бути корисним.

«Ne chytruj z uśoho maty korysť, a opikujśа, ščob samomu buty korysnym.

s-129

13wd

Лоза, що не родить, скоро всихає.

Loza, ščo ne rodyť, skoro vsychaě.

s-130

13wn

Не проси мале.

Ne prosy male.

s-131

13ws

Проси велике.

Prosy velyke.

s-132

13ww

І матимеш понад мале».

I matymeš ponad male».

s-133

13x5

У записах старого багато молитов і настанов у євангельському дусі.

U zapysach staroho bahato molytov i nastanov u ěvanheľśkomu dusi.

s-134

13xh

То не вичитані думки, а вистраждані істини й вироблений спосіб життя в ладі з природою і з Божим Законом.

To ne vyčytani dumky, a vystraždani istyny j vyroblenyj sposib žytťа v ladi z pryrodoju i z Božym Zakonom.

s-135

13y5

Учасник жорстокого віку, він носив і фузію, і машингвера, і гвера.

Učasnyk žorstokoho viku, vin nosyv i fuziju, i mašynhvera, i hvera.

s-136

13yl

І влучав у летючу ціль.

I vlučav u leťuču ciľ.

s-137

13ys

Але не вбив людини.

Ale ne vbyv ľudyny.

s-138

13yy

Зате вмів лікувати й рятував усякого.

Zate vmiv likuvaty j ŕаtuvav uśаkoho.

s-139

13z8

Книжка написана, як захопливий роман.

Knyžka napysana, jak zachoplyvyj roman.

s-140

13zg

Особливо в тій частині, де зранений чоловік у Чорному лісі жив одинокий, як Робінзон, і вчився брати все від природи.

Osoblyvo v tij častyni, de zranenyj čolovik u Čornomu lisi žyv odynokyj, jak Robinzon, i včyvśа braty vse vid pryrody.

s-141

1407

Найбільше гострих сюжетів давала б історія його арешту.

Najbiľše hostrych śužetiv davala b istorija joho areštu.

s-142

140h

Й етапів на Колиму.

J etapiv na Kolymu.

s-143

140n

Але він принципово уникає непотрібного, розважального, але неповчального.

Ale vin pryncypovo unykaě nepotribnoho, rozvažaľnoho, ale nepovčaľnoho.

s-144

140z

Він навіть не називає влади її власним іменем.

Vin naviť ne nazyvaě vlady jiji vlasnym imenem.

s-145

1419

ані прізвиськами.

ani prizvyśkamy.

s-146

141f

Досить сказати, що режими двох вождів, іменами й портретами яких досі засмічені газети, залишили на його тілі шрами, а на ім’я не названі.

Dosyť skazaty, ščo režymy dvoch voždiv, imenamy j portretamy jakych dosi zasmičeni hazety, zalyšyly na joho tili šramy, a na imja ne nazvani.

s-147

1428

Він уникає їх називати, як у народі уникають згадувати в хаті нечистого.

Vin unykaě jich nazyvaty, jak u narodi unykajuť zhaduvaty v chati nečystoho.

s-148

142p

Колись Микола Лукаш розповідав про згорьовану селянку, яка уникала осоружної назви влади й казала: «Усе це було ще до тих великих клопіт» (тобто до Жовтневої революції).

Kolyś Mykola Lukaš rozpovidav pro zhoŕovanu seľаnku, jaka unykala osoružnoji nazvy vlady j kazala: «Use ce bulo šče do tych velykych klopit» (tobto do Žovtnevoji revoľuciji).

s-149

143p

Книга Мирослава Дочинця учительна в євангельському сенсі того слова.

Knyha Myroslava Dočynćа učyteľna v ěvanheľśkomu sensi toho slova.

s-150

1440

Бо коли чоловік робить лише добрі діла, то його писання теж є ділом на пожиток людям.

Bo koly čolovik robyť lyše dobri dila, to joho pysanńа tež ě dilom na požytok ľuďаm.

s-151

144l

Замість реклами автор пише: «Власне, це не роман.

Zamisť reklamy avtor pyše: «Vlasne, ce ne roman.

s-152

144y

Це сповідь великої душі.

Ce spoviď velykoji duši.

s-153

1454

Це більше, ніж література…

Ce biľše, niž literatura…

s-154

145b

Це подарунок долі для того, хто запитує себе: «Хто я, звідки я, для чого я?

Ce podarunok doli dľа toho, chto zapytuě sebe: «Chto ja, zvidky ja, dľа čoho ja?

s-155

145x

І куди я йду?»

I kudy ja jdu?»

s-156

1464

Чи можна в наш час привабити читача такими обіцянками?

Čy možna v naš čas pryvabyty čytača takymy obićаnkamy?

s-157

146f

Виявляється, можна: люди купують по декілька примірників книжок і дарують на свято.

Vyjavľаěťśа, možna: ľudy kupujuť po dekiľka prymirnykiv knyžok i darujuť na svjato.

s-158

146x

Мудрий старець говорить своєю мовою про те, чого навчився в житті, й правда його приваблює молодих і старих.

Mudryj stareć hovoryť svoěju movoju pro te, čoho navčyvśа v žytti, j pravda joho pryvabľuě molodych i starych.

s-159

147j

Може, найбільше приваблює уміння спостерігати і вчитися.

Može, najbiľše pryvabľuě uminńа sposterihaty i včytyśа.

s-160

147v

Цінності його духовні, традиційні, віра — органічна.

Cinnosti joho duchovni, tradycijni, vira — orhanična.

s-161

1486

Вона піднесла його на висоту й утримує на висоті все життя.

Vona pidnesla joho na vysotu j utrymuě na vysoti vse žytťа.

s-162

148j

Він знайшов те, чого шукає людина скаламученого нашого часу.

Vin znajšov te, čoho šukaě ľudyna skalamučenoho našoho času.

s-163

148v

В які б тунелі його закинуло — попереду є світло.

V jaki b tuneli joho zakynulo — poperedu ě svitlo.

s-164

1497

Бо воно в серці.

Bo vono v serci.

s-165

149f

Особливо зачаровує мова і стиль книжки.

Osoblyvo začarovuě mova i styľ knyžky.

s-166

149n

Можна було б порівняти з повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» — з її сильним гуцульським забарвленням.

Možna bulo b porivńаty z povisťu Mychajla Koćubynśkoho «Tini zabutych predkiv» — z jiji syľnym hucuľśkym zabarvlenńаm.

s-167

14a8

Але у «Вічнику» не «забарвлення», а природна стихія мови Закарпаття — збагачена діалектом українська мова, густа й жива.

Ale u «Vičnyku» ne «zabarvlenńа», a pryrodna stychija movy Zakarpatťа — zbahačena dialektom ukrajinśka mova, husta j žyva.

s-168

14ay

Так і тягне робити виписки.

Tak i ťаhne robyty vypysky.

s-169

14b5

«Стояла тиха, як корінь у землі, ніч».

«Stojala tycha, jak koriń u zemli, nič».

s-170

14bi

«Пробудився я голодний, як крадений кінь».

«Probudyvśа ja holodnyj, jak kradenyj kiń».

s-171

14bt

«Кому страх смертний, кому сміх».

«Komu strach smertnyj, komu smich».

s-172

14c3

«Мені вітер пошту носить».

«Meni viter poštu nosyť».

s-173

14cd

Читач, звичайно, цікавий, чи та книга справді є впорядкованими записами столітнього діда, чи вдалою містифікацією.

Čytač, zvyčajno, cikavyj, čy ta knyha spravdi ě vpoŕаdkovanymy zapysamy stolitńoho dida, čy vdaloju mistyfikaciěju.

s-174

14cy

Те, що в основі її лежать записи, є безперечним: ніхто не здатен таких речей підробити.

Te, ščo v osnovi jiji ležať zapysy, ě bezperečnym: nichto ne zdaten takych rečej pidrobyty.

s-175

14dk

Автор заслуговує високої нагороди за те, що зрозумів, що потрапило йому до рук.

Avtor zasluhovuě vysokoji nahorody za te, ščo zrozumiv, ščo potrapylo jomu do ruk.

s-176

14e1

І як це пустити в світ.

I jak ce pustyty v svit.

s-177

14e9

А коли він зумів із того матеріалу зробити динамічний художній твір, що викликає навіть підозри в містифікації, то це висока мистецька оцінка йому.

A koly vin zumiv iz toho materialu zrobyty dynamičnyj chudožnij tvir, ščo vyklykaě naviť pidozry v mistyfikaciji, to ce vysoka mystećka ocinka jomu.

s-178

14f2

Одне можна сказати певно: ця наука життя не застаріє, й цей твір буде представляти вічний дух України.

Odne možna skazaty pevno: ćа nauka žytťа ne zastariě, j cej tvir bude predstavľаty vičnyj duch Ukrajiny.

s-179

2sxy

Часто довколишні люди не можуть зрозуміти коханців, які перебувають у стані зачарування, називаючи сновид кохання словом “заворожені”.

Často dovkolyšni ľudy ne možuť zrozumity kochanciv, jaki perebuvajuť u stani začaruvanńа, nazyvajučy snovyd kochanńа slovom “zavoroženi”.

s-180

2sxz

Такі любовні хвороби мають особливо важкий перебіг у багаторічних терпців та людей, що доти схо́дили за малозбудливих, поки враз не наскочили на людину, яка їм абсолютно статево відповідає.

Taki ľubovni chvoroby majuť osoblyvo važkyj perebih u bahatoričnych terpciv ta ľudej, ščo doty schodyly za malozbudlyvych, poky vraz ne naskočyly na ľudynu, jaka jim absoľutno statevo vidpovidaě.

s-181

2sy0

Розглянувши послідовно кожну окремо стадію, я подаю тепер малюнок кривих, які показують процес статевого піднесення у чоловіка та жінки.

Rozhľаnuvšy poslidovno kožnu okremo stadiju, ja podaju teper maľunok kryvych, jaki pokazujuť proces statevoho pidnesenńа u čolovika ta žinky.

s-182

2sy1

Чоловіча крива плавно спинається, інколи швидше, від вихідного пункту через стадію збудження до періоду повної статевої готовності.

Čoloviča kryva plavno spynaěťśа, inkoly švydše, vid vychidnoho punktu čerez stadiju zbudženńа do periodu povnoji statevoji hotovnosti.

s-183

2sy2

Цей період на кривій пробігає майже рівнинно і частина його, розміщена між двома зірочками, охоплює час, коли чоловік може свідомо пригальмувати свої пристрасті і довільно подовжувати статевий акт.

Cej period na kryvij probihaě majže rivnynno i častyna joho, rozmiščena miž dvoma ziročkamy, ochopľuě čas, koly čolovik može svidomo pryhaľmuvaty svoji prystrasti i doviľno podovžuvaty statevyj akt.

s-184

2sy3

Поза другою зірочкою, а, отже, на порозі оргазму, фізичні реакції розвиваються автоматично, хоч-не-хоч, незалежно від нашої волі і вже нема ніякої управи, щоб їх загальмувати.

Poza druhoju ziročkoju, a, otže, na porozi orhazmu, fizyčni reakciji rozvyvajuťśа avtomatyčno, choč-ne-choč, nezaležno vid našoji voli i vže nema nijakoji upravy, ščob jich zahaľmuvaty.

s-185

2sy4

По закінченні оргазму крива на стадії відпруження спадає у чоловіка майже прямовисно до вихідного рівня.

Po zakinčenni orhazmu kryva na stadiji vidpruženńа spadaě u čolovika majže pŕаmovysno do vychidnoho rivńа.

s-186

2sy6

В окремих випадках період нечутливості може скоротитися вполовину (на малюнку позначено фігурною дужкою та буквою Н — нечутливість), після чого крива повторно видряпується до оргазму і вже остаточно спадає.

V okremych vypadkach period nečutlyvosti može skorotytyśа vpolovynu (na maľunku poznačeno fihurnoju dužkoju ta bukvoju N — nečutlyvisť), pisľа čoho kryva povtorno vydŕаpuěťśа do orhazmu i vže ostatočno spadaě.

s-187

2sy7

Малюнок кривих перебігу акту у жінки містить три криві: А, Б та В.

Maľunok kryvych perebihu aktu u žinky mistyť try kryvi: A, B ta V.

s-188

2sy8

Крива А ілюструє пересічний перебіг повного акту.

Kryva A iľustruě peresičnyj perebih povnoho aktu.

s-189

2sy9

Стадія збудження проходить дещо повільніше, ніж у чоловіка, і вимагає більших зусиль для піднесення.

Stadija zbudženńа prochodyť deščo poviľniše, niž u čolovika, i vymahaě biľšych zusyľ dľа pidnesenńа.

s-190

2sya

Потім настає коротша чи довша стадія повної статевої готовності з рівнинним перебігом.

Potim nastaě korotša čy dovša stadija povnoji statevoji hotovnosti z rivnynnym perebihom.

s-191

2syb

На ній зірочками позначено період, коли жінка свідомою діяльністю промежинних і піхвових м’язів може пришвидшити чи забарити свої реакції.

Na nij ziročkamy poznačeno period, koly žinka svidomoju dijaľnisťu promežynnych i pichvovych mjaziv može pryšvydšyty čy zabaryty svoji reakciji.

s-192

2syc

Після оргазму настає стадія відпруження, що проходить зі значно повільнішим спадом, ніж у чоловіка.

Pisľа orhazmu nastaě stadija vidpruženńа, ščo prochodyť zi značno poviľnišym spadom, niž u čolovika.

s-193

2syd

Переривчастою рискою на кривій А позначено можливість появи повторного оргазму, що розпочинається, як крива після першого оргазму спаде до рівня стадії плато́.

Pereryvčastoju ryskoju na kryvij A poznačeno možlyvisť pojavy povtornoho orhazmu, ščo rozpočynaěťśа, jak kryva pisľа peršoho orhazmu spade do rivńа stadiji plato.

s-194

2syf

Крива, позначена буквою Б, показує перебіг статевого акту в малозбудливої жінки.

Kryva, poznačena bukvoju B, pokazuě perebih statevoho aktu v malozbudlyvoji žinky.

s-195

2syg

Стадія збудження рівна, підноситься дуже мляво, переходячи хвилястою лінією — яка показує дрібні коливання статевої напруги — у стадію плато́, що триває більш-менш довго, але, не досягши оргазму, неквапно опускається до вихідного стану.

Stadija zbudženńа rivna, pidnosyťśа duže mľаvo, perechoďаčy chvyľаstoju liniěju — jaka pokazuě dribni kolyvanńа statevoji napruhy — u stadiju plato, ščo tryvaě biľš-menš dovho, ale, ne dośаhšy orhazmu, nekvapno opuskaěťśа do vychidnoho stanu.

s-196

2syh

Ця крива показує перебіг статевого акту у жінки з виключно кліторною вразливістю, як також при перерваному акті; піднесення зростає у міру пестощів та подразнення клітора; як тільки акт розпочинається і з клітора припиняється передача подразників, то починає спадати і переходить прямо у стадію відпруження, котра́ може затягтися, як я вже казала у розділі про кровообіг, на добу і довше.

Ćа kryva pokazuě perebih statevoho aktu u žinky z vykľučno klitornoju vrazlyvisťu, jak takož pry perervanomu akti; pidnesenńа zrostaě u miru pestoščiv ta podraznenńа klitora; jak tiľky akt rozpočynaěťśа i z klitora prypyńаěťśа peredača podraznykiv, to počynaě spadaty i perechodyť pŕаmo u stadiju vidpruženńа, kotra može zaťаhtyśа, jak ja vže kazala u rozdili pro krovoobih, na dobu i dovše.

s-197

2syi

Крива В показує перебіг статевого акту у дуже збудливої жінки.

Kryva V pokazuě perebih statevoho aktu u duže zbudlyvoji žinky.

s-198

2syk

Оргазм надбігає, з лету проскочивши плато́, прямо зі стадії збудження, після чого напруга круто спадає.

Orhazm nadbihaě, z letu proskočyvšy plato, pŕаmo zi stadiji zbudženńа, pisľа čoho napruha kruto spadaě.

s-199

2syl

Крива В дуже нагадує перебіг чоловічої кривої.

Kryva V duže nahaduě perebih čolovičoji kryvoji.

s-200

2sym

Наприкінці розгляду статевого акту я б хотіла побіжно спинитись на ще одному питанні.

Naprykinci rozhľаdu statevoho aktu ja b chotila pobižno spynytyś na šče odnomu pytanni.