| s-1
| Посудина на ніжці є одною з характеристичних форм неолітичної паскової кераміки від середньоєвропейської рессенської групи до українського Трипілля, Болгарії і Диміні. |
| s-2
| Посудини на ніжці відміняються у своїх формах від конічної миски до профільованих баняків. |
| s-3
| Сама ніжка може бути тільки незначним кільцем або виступати в формі стрункого дзвонуватого підставця, вишуканої лінії, при чім в обох випадках ніжка може бути порожня або масивна. |
| s-4
| Цей причинок ставить собі завдання розглянути деякий матеріял паскової кераміки з Південно-Східньої Европи під оглядом техніки посудини на ніжці, що може кинути світло теж на питання споріднености окремих форм та груп (подунайського неоліту). |
| s-5
| Праця з неолітичним матеріялом з розкошів у Старчеві Американської Експедиції до Югославії та Білгородського музею дала мені змогу пізнати техніку виробу посудини на ніжці в цій групі. |
| s-6
| Посуд на ніжці в ній, дуже поширений. |
| s-7
| Є це спеціяльні глибокі дзвонуваті миски та баньки всіх родів кераміки, грубі барботинові, гладжені чорні та мальовані. |
| s-8
| Ніжка буває ледве помітним широким кільцем або розвиненої конічної форми. |
| s-9
| При докладному розгляді ніжок (спеціяльно розбитих), який я перевів на сотнях примірників, показалося ясно, що посудину виготовлялось наступним способом. |
| s-10
| Спочатку вироблялися стінки її від вінця аж до ноги, а тоді виготовлялося додатково ніжку, вмащуючи глину з двох боків так, щоб постало дно та частинне або повне виповнення ніжки. |
| s-11
| Поверхня посудини тоді вигладжувалась зглядно потім ще примазувалась. |
| s-12
| На переломі ніжок виразно було видно межу або щілини між стінками і вмазаною глиною, або посередині між глиною недосконало втисненою згори (з посудини) і з ноги. |
| s-13
| З перегляду іншого посуду — з рівним дном, виразно означеним випливало, що взагалі цей посуд спочатку не мав дна, яке додатково вліплювалося. |
| s-14
| Про це свідчила будова глини в місці стику стінок з дном — (різний напрям глиняних пласточків), тріщини і таке інше. |
| s-15
| Матеріял з Вінчі та інших селищ цього ступня, який я мав змогу бачити в музеях Югославії, знов дає дані щодо техніки посуду на ніжці в цій групі зокрема знаних вінчанських мисок на високій масивній ніжці, уважаних за специфічну форму югославської кераміки, яка відділяє її від решти подунайського неоліту та в’яже з Анатолією. |
| s-16
| Показується, що техніка цього посуду пов’язана генетично із старчевською. |
| s-17
| Вінчанська, яка розвивається зі старчевської, перебирає в неї теж спосіб виробку посудини на ніжках, тільки що ніжки ще значно вивищуються. |
| s-18
| Сотні і тисячі примірників цих ніжок мисок або банькуватих посудин по юґосл. та зах. семигородських музеях виказують, що ніжки бували як зовсім порожні, отже аналогічно до вживаних у лендєльській групі сер. Европи (Потисся, моравська маль. кер.,) так виповнені частинно або зовсім. |
| s-19
| В парі примірників ніжка навіть була виповнена дрібними неправильними кульками, придушеними і замащеними з обох боків компактним шаром глини. |
| s-20
| З цим ствердженням падає думка про особливість форми вінчанських мисок на ніжці та зв’язані з тим теорії споріднення. |
| s-21
| Миски ці своєю профіляцією та технікою виробу тісно в’яжуться з формою мисок на ніжках з лендєльської та інших європейських груп паскового неоліту. |
| s-22
| Мальована кераміка Болгарії виявила лише дуже нечисленні форми на ніжці. |
| s-23
| Між іншим є одна дуже цікава форма: це грибувата профільована посудина, в якій спідня частина має валькувату (?) форму під гострим кутом до банякуватого тіла. |
| s-24
| Ця рухливість дна вказує, що воно ще доліплювалось до стін посудин додатково. |
| s-25
| Високі миски на ніжці румунської мальованої кераміки семигород. та молдавської груп в загальних рисах нагадують старчевські та вінчанські. |
| s-26
| Про техніку виробу ніжок не можна говорити позитивно, бо тонка глина і висока техніка опрацювання не дозволяють на такі сліди додаткового заповнювання ніжок як у Югославії. |
| s-27
| Одначе розгляд фрагментів цього посуду дозволяє думати, що тут маємо аналогічну техніку, бо не трапляється, щоб ніжка відбивалась від дна посудини в площі здогадного перетину, натомість посудина розбивається все спільно з ніжкою. |
| s-28
| Отже вони мали бути вироблені зі спільного шматка глини. |
| s-29
| Загадкові ці предмети бодай можуть тепер, по спостереженнях над юґосл. мисками на ніжці, бути освітлені в тому сенсі, що під оглядом своєї профіляції вони не є чимсь відірваним та чужим в області паскової кераміки; навпаки — стоять у зв’язку з певними формами в інших групах пізнього неоліту. |
| s-30
| «Монокль» є технічно так би мовити закріпленням певної стадії процесу виробу мисок на ніжці, поширених в цілій пасковій кераміці. |
| s-31
| Розуміється, це не стосується до призначення «моноклів», якого добре не знаємо, а тільки до висвітлення техніки, формальної сторінки цього керамічного типу. |
| s-32
| Українська маль. кер. виявляє лише нечисленні миски на ніжці в своїй першій (первісній) та пізніших фазах. |
| s-33
| Вони мають циліндр. двоконічну форму. |
| s-34
| Характер глини і малий матеріал не дозволяють на спостереження і висновок щодо техніки на підставі різниць переломів. |
| s-35
| Одначе і тут виступає явище, що миски ламаються разом з ніжкою, отже, треба думати, готувалися з одного шматка глини. |
| s-36
| Ці останні часом мають виповнене дно так, що стають властиво подвійними мисочками на ніжці. |
| s-37
| Техніка посуду на ніжці в рессенській та лендєльській групі, як рівнож в Диміні, є мало знана з автопсії. |
| s-38
| В кожному разі показується, що на великому просторі дністро-дун. области панував у формі посудини на ніжці спосіб виробу перше посудин, а потім додання до них дна. |
| s-39
| Цей спосіб ліг в основу розвитку поодиноких форм, що на перший погляд навіть не мають між собою нічого спільного. |