| s-1
| У середньовічній Європі, де панувала християнська мораль, купання довгий час не дозволялося взагалі, бо це суперечило християнським поглядам на тіло та гігієну. |
| s-2
| Тільки з XVII ст. купання стало поширеним. |
| s-3
| Жінки та чоловіки купалися окремо, бо для пристойної жінки було неможливим роздягтися для купання в громадському місці. |
| s-4
| Наприкінці XVIII — початку XIX ст. купання в водоймах стало колективним, але жінки купалися тільки на березі, тому що, одяг який вони носили, не був пристосований для купання. |
| s-5
| Перевдягалися в кабінах на колесах (купальна машина), які підвозилися до краю води. |
| s-6
| Купальний костюм складався з щільної спідньої білизни, панчох, матерчатих туфлів та очіпка на голові, до спідниці знизу пришивалися металеві предмети, щоб вона не спливала на поверхню води. |
| s-7
| Дещо пізніше почав використовуватися довгий полотняний халат, що стягався біля шиї, або перев'язні поясом на талії туніки. |
| s-8
| Сміливіші могли купатися без взуття, але панталони до колін були обов'язковими. |
| s-9
| Розвиток залізниці на початку XIX ст. зробив доступними для багатьох людей поїздки на морські узбережжя, де були громадські курорти Європи, а також до зон відпочинку з термальними водами в Баден-Бадені. |
| s-10
| Доступність пляжів зробила їх модними для масового відпочинку. |
| s-11
| Спочатку це були укорочені (за поняттями того часу) сукні на неширокому криноліні, під які надягали спеціальні панталони нижче колін. |
| s-12
| Додавалися туфельки на шнуруванні та на голову одягався очіпок або солом'яний капелюшок. |
| s-13
| Наступним етапом еволюції став двоскладний купальний костюм: жакет та довгі панталони, що повністю закривали ноги. |
| s-14
| Згодом рукав спочатку вкоротили до ліктя, потім зовсім відрізали. |
| s-15
| Довжина панталон вкоротилася до половини литки. |